"Так закінчилось літо" ,або нічого так і не почалось

Вчора,аби якось "корисно змарнувтаи" вечір і не виїжджати за межі рідного Лівого берега, вирішила навідатись до театру. Йшла навмання. В будь-якому випадку б залишилась подивитись. Натрапила саме на інсценування Ірвіна Шоу.

Акторський склад був досить-таки знайомий, адже, мені здається, саме на них і тримається увесь репертуар даного театру. Прочитавши програму вистави, з"явилось якесь відчуття дежавю. Одразу згадалась п"єса "Рожевий міст",яку дивилась в цьому ж театрі.

Гра акторів була на рівні, також доречним був прийом "подорожей в часі", це хоч якось позбавляло п"єси статичності.

Окремо хотілось би вдзначити музичний супровід, особливо лейтмотив. В той час,як він звучав і зал занрювався в темряву, а на сцені відбувались певні технічні маніпуляції, хотілось закрити очі,адже музика дійсно "наповнювала" тебе усього.

Кінцівка була стандартною для таких вистав філософського характеру. Нібито все й так зрозуміло, але й відведений певний простір для власної фантазії глядача.

Загалом, плюси компенсували мінуси. І моя суб"єктивна оцінка була б "4- з 5.